День пам’яті жертв війни в Україні

75 років тому саме в цей день на територію сучасної України напали німецькі війська. І починаючи з 2000 року указом Президента України ми вшановуємо цей день «з метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…»

 

І все б задавалося правильно, потрібно пам’ятати ту ціну, яку заплатив наш народ. Але слово «жертовність» дуже ріже слух.

Я пропоную Вам задуматися над тим, що таке бути жертвою.

«Чому існує глобальне перевагу ролі жертви?

По-перше, відбулася реальна віктимізація. Але бути жертвою також означає, що якась зовнішня сторона стає відповідальною за твої проблеми. Поки ти жертва, є хтось, хто зробив щось неправильне з тобою і хто тобі ще щось винен.

На додаток до цього концепція "жертви" часто має деяку ауру невинності. Очевидно, що це більш привабливапідставадля побудови ідентичності, ніж асоціація із брудом тавиною, які супроводжують агресора.

Далі, існує уявлення, що жертви можуть очиститися через свої страждання, навіть стати святими через них … Однак реальність така, що жертвине повстають з того, жертвою чого вони опинилися, наповнені світлом – прощаючі та  мудрі. Навпаки, вони виходять зі своєї ситуації глибоко травмовані, диссоційовані і розщеплені.

І в такому стані вони з легкістю можуть самі стати агресорами великих і малих масштабів, будучи навіть не в змозі повністю усвідомити це або задуматися про це.

Даан Ван Кампенхаут "Сльози предків"

Огляніться на історію нашого народу і подумайте: чи ми, сповнені світла, прощаючі та мудрі, чи ми глибоко травмовані, дисоційовані та розщеплені?»

Давайте пам’ятати про ту ціну, якою дісталося життя більшості з нас (адже всі ми маємо предків, які воювали) і будемо вдячні їм за те, що ми живі. І в пам’ять про них, візьмемо відповідальність за своє життя і будемо впевнено захищати свої права та реалізовувати можливості