Соціально-корекційна робота з кривдниками

Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки, діти та люди похилого віку.

Згідно ст.1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї»:  насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Розрізняють також інші види насильств: фізичне насильство в сім'ї – умисне  нанесення  одним  членом сім'ї  іншому  члену  сім'ї  побоїв, тілесних ушкоджень,  що може призвести  або  призвело  до   смерті   постраждалого, порушення фізичного  чи  психічного  здоров'я,  нанесення шкоди його честі і гідності; сексуальне насильство в сім'ї – протиправне посягання  одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї,  а також дії  сексуального  характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї  сім'ї;  психологічне насильство  в  сім'ї  – насильство,  пов'язане з дією одного члена сім'ї  на  психіку  іншого  члена  сім'ї  шляхом словесних  образ або погроз, переслідування,  залякування,  якими навмисно   спричиняється   емоційна   невпевненість,  нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю;     економічне насильство в  сім'ї  –  умисне  позбавлення  одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла,  їжі, одягу та іншого майна чи коштів,  на які постраждалий має передбачене законом право,  що може  призвести  до його смерті,  викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я. У програмах розвитку, зокрема Фонду народонаселення ООН, використовується також наступне визначення, яке може бути застосоване на українських теренах: «Ґендерне насильство – це насильство, яке стосується чоловіків і жінок, і жертвами якого переважно є жінки. Воно виникає як наслідок нерівних владних стосунків між жінками і чоловіками. Це насильство, яке спрямоване проти жінки, тому що вона жінка, чи непропорційно впливає на жінок. Воно стосується (але не вичерпується) фізичної, сексуальної і психологічної шкоди включно із залякуванням, стражданнями, примусом та/або позбавленням свободи в сім’ї чи в суспільстві взагалі. Це також стосується насильства, яке чинить чи не зупиняє держава».

«Насильство в сім’ї є однією з тих соціальних проблем, які мають тенденцію до поширення в нашому суспільстві. Криза у суспільстві сприяє появі значної кількості з сімей з несприятливим психологічним кліматом, який характеризується насамперед напруженістю і конфліктністю міжособистісних стосунків, що призводять до насильства у родині. Наслідками жорстокого поводження у сім’ях є порушення свобод людини, розлучення, втрата здоров’я. На жаль, дуже часто жертви домашнього насильства не знають до кого можна звернутися за допомогою або не довіряють працівникам відповідних служб. Тому одним із завдань є налагодження зв’язку із особами, що потерпають від насильства в сім’ї», – зазначив Вадим Костянтинович Костюченко, начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Департаменту освіти та науки, молоді і спорту КМДА.

Козлова Галина Михайлівна, директор Київського міського центру сім’ї «Родинний дім» розповіла про особливості реалізації соціально-корекційної програми для осіб, які скоїли насильство в сім’ї. А про моніторинг успішності реалізації соціально-корекційної програми доповів Миколенко Володимир Вадимович, психолог відділу з гендерних питань Київського міського центру сім’ї «Родинний дім».

На робочій семінар-нараді також виступивВовк Володимир Семенович, завідувач сектору сімейної політики  управління у справах сім’ї, молоді та спорту Департаменту освіти та науки, молоді і спорту.

Єфіменко Сергій Васильович, старший інспектор відділення дільничних інспекторів міліції Управління громадської безпеки ГУ МВС України в м.Києві, розповів проособливості реалізації соціально-корекційної програми для осіб, які скоїли насильство в сім’ї за 5 місяців 2014 року.

Статистичні дані, які надали на нараді прикро вразили присутніх. Так, станом на кінець 2013 року в Україні поставлено на облік – 88162 особи, що скоїли домашнє насильство, з них чоловіків – 79986 ос., жінок – 70908 ос., дітей – 757 ос. На нараді дільничні інспектори та представники соціальних служб обговорили подальшу співпрацю та особливості роботи з кривдниками та їхніми жертвами.